Місцем проживання громадянина визнається

Змінилися норми Цивільного кодексу, які регулюють питання реєстрації громадян і прописки, внесли певне непорозуміння, що ж є місцем проживання і чи потрібно обов’язкова прописка. Спробуємо детальніше розібрати, що означає місце проживання і тимчасова реєстрація.

Чинне в минулому законодавство передбачало лише прописку громадянина за місцем перебування, що істотно обмежувало можливості громадян щодо внутрішньої міграції.

Це призводило до складнощів при переїзді в більший місто в пошуках роботи, так як необхідно було знайти, хто б прописав людини у себе в квартирі. Тоді як таких бажаючих прописати родича або просто незнайомого їм людини знайти було важко. У підсумку інститут прописки був замінений на реєстрацію громадян за місцем перебування. Таке місце проживання визнається законним і вимагає лише реєстрації в органах ФМС.

Наявність реєстрації дозволяє істотно спростити життя як іногороднім, так і орендодавцям квартир, які отримали можливість офіційно здавати свою житлоплощу і реєструвати в ній третіх осіб. Правом реєстрації за місцем перебування громадян були наділені готелі та мотелі, які відповідно до чинного законодавства повинні поставити на облік всіх своїх постояльців. Подібна папір, правильно заповнена уповноваженими органами, визнається законною, навіть якщо вказана адреса реєстрації готелю і пансіонату.

Тимчасова реєстрація за місцем поточного перебування громадянина може видаватися як на термін в декілька днів, так і на рік з можливістю подальшої пролонгації. Фактично реєстрація визнається підтвердженням місця проживання людини, і він повинен проживати за вказаною в папері адресою. Однак будь-якого дієвого контролю за фактичним місцем проживання громадянина організувати неможливо. Тому сьогодні часто-густо трапляється ситуація, коли місце проживання людини не збігається з адресою прописки і реєстрації.

Єдиний нюанс полягає лише в тому, що наявна у нього на руках реєстрація за місцем перебування повинна бути виконана в місті, в якому він фактично проживає.

Процедура отримання реєстрації за місцем перебування

Спочатку реєстрація громадян за місцем проживання виконувалася як органами ФМС, так і уповноваженими організаціями. Однак починаючи з 2014 року обов’язки по реєстрації закріплені виключно за співробітниками Федеральної Міграційної Служби. У селищах і невеликих містах, де відсутні відділення ФМС, за реєстрацію відповідають місцеві адміністрації та сільські ради. Реєстрація, якщо вона правильно проведена, визнається законною навіть без її запевнення співробітником міграційної служби. Відзначимо, що готелі, готелі і бази відпочинку також проводять реєстрацію, проте вони не є органом, що відповідає за постановку на облік. Для постановки на облік потрібно:

  1. Паспорт.
  2. Заява, заповнене власником житла.
  3. Документ, який є підставою для реєстрації громадянина за вказаною адресою.

Основним підтверджуючим документом реєстрацію громадянина за місцем проживання є бланком суворої звітності, який завіряється органами ФМС або особою уповноваженою виконувати постановку на облік. У такому документі пишеться адреса, за якою проживає людина і термін дії реєстрації. Все це завіряється підписом відповідальної особи та власників житла, які дають згоду на проживання громадянина в їх квартирі.

Вся процедура по реєстрації за місцем фактичного проживання не представляє складності і займає 15 хвилин. У присутності співробітника ФМС власник житла подає відповідні папери, заповнює відповідний формуляр на реєстрацію за місцем перебування і засвідчує його своїм підписом. Документ також підписується особою, відповідальною за постановку на облік. Начиняючи з моменту свого заповнення та внесення в базу даних, документ має юридичну силу, і місце проживання громадянина є адресу, вказану в реєстраційних документах.

Ссылка на основную публикацию